У квартирах тримається спокій,
Сьогодні йде дощ, всі рвуться до світла,
Вирішують справи, дивляться в вікна,
На чорний асфальт і змочене листя,
На тіні на стінах, на власні портрети,
Підкреслені скрипом дверей від оселі.
Грюкіт на кухні триває з учора,
Ножі і виделки, страви без солі,
Як дивно, як плинно спливають секунди,
Життя у кімнаті без всякої суті,
З надією в завтра, здобути й забути.
