Майже повна відсутність,
Невпинність речей в голові,
Інші люди такого не мають,
Гуляють по паркам і скверам.
Ніжаться цвітом троянд,
Забувають про клопоти, відпочивають,
Так нереально,
Так неправдиво.
Крокують на зустріч,
Туди, куди рветься тіло і серце,
Крізь зламані стіни,
І зламані дверці.
Гуляють по місту, тримають за руки,
Цінують любов, не знають розлуки,
Для себе самого,
Для кращого друга.
Ховають обличчя, тримаються ролі,
Маски й костюми приховують злобу,
Заради життя,
Заради потіхи.
Повна дурість, обман і неправда,
Кольорові хвилини, і години пітьми,
Закладені в корінь,
В глиб цього міста.
Подалі у землю, де бруд, пацюки,
Старі будівлі, підвали, печери,
Давно непомітні,
Прадавні скарби.
Інша культура, музика, хлам,
Новітня історія, зорі і сонце,
Прозорі будинки чіпляються хмар,
І повна відсутність звичайної правди.
ID:
471555
Рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата надходження: 10.01.2014 17:36:24
© дата внесення змiн: 10.01.2014 17:36:24
автор: Анатолій Сергійович Вихров
Вкажіть причину вашої скарги
|
