***
І знову ми одні
Серед ночі.
Я пянію,
Свідомість втрачаю.
Ні, не від вина,
А від чого незнаю сама.
Ти дуже високо піднявся,
Але правду дізнавшись,
Дуже низько упав.
Тільки не кричи від болю,
Адже вороги почують,
Та все одно пошкодують.
За зраду не прощають,
А деякі убивають.
Довірся мені,
І все буде добре.
Я самого тебе не лишу.
Бо знаю якщо зашкоджу тобі,
То не пробачу собі.
Ми одне ціле,
Памятай про це.
Ти мій пяний ангел,
Тільки без крил.
Я допоможу тобі
Піднятися на небеса,
Там де вся краса.
Потрібен час,
Де його взяти для нас?
***
Ти ж сама знаєш,
Як мене кохаєш,
І мені ж довіряєш.
Тому і у мене причин немає,
Щоб тобі не довіряти.
Все ж не збираюся,
Знову з тобою прощатись.
Ти мені потрібна,
Як ковток повітря.
Часу для нас не існує,
І неба я вже непотребую.
Я залишу там страждання свої,
Хочу залишитися на землі.
На небесах немає тебе,
А без тебе немає мене.
Упавши на землю,
Я ненач е проснувся від довгого сну.
І тебе кохана прошу
Не дай мені заснути знову!!! ́
