Повірте люди,
Істина
дитячими устами промовля...
Ні, це не вигадка,
правдива оповідка...
Спитали якось,
* Ну, скажи, маля,
Яку ти велич бачиш
у житті Христовім?*
І відповів хлопчина
* В тім, що Він,
Людині в руки ліг
дитям малим,
без страху і розпуки.
І прийняли,
і сповили Дитя,
земні жіночі ніжні руки*.
"Люди не верили сказанному — человеком ли, Богом ли — и брели бесцельно во мраке, гонимые страхом, соблазнами и страстями. Ветхозаветные средства убеждения - разного рода катастрофы - перестали убеждать их. И Господь, как мудрый Учитель, как Отец, изобрёл новое средство — Он совершил подвиг, подвиг любви. Он прошёл через всё, чего так боялись люди. Вочеловечившийся Бог терпеливо прожил жизнь земного человека, от самого рождения и до мученической смерти."
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не пройшло і року і я знайшла ваш коментар... дякую, мені приємно що ви заходите на мою сторінку
Діти ще не спокушені злом, вони сприймають світ чистою душею.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
начасі, всі спокушені злом, навіть діти, це біда нашого часу з розпущеністю і технологіями, але в них є чуття надвисокого і знання, які ми втратили з часом свого дорослішання, (або накопичення гріхів, втрату чистоти душі, збагаченням людськими знаннями і амбіціями),вони ж поки що вільні від цього, тому мислять іншими категоріями.
Недарма Господь сказав * Станьте, мов діти і наблизиться царство небесне*