Серце чи розум, кого то почути?
Свідомість говорить: не слухай ти серця,
І дій ти логічно!
А серце сказати нічого не може,
Воно лиш стихає й спати лягає.
Та розум кричить: - вставай!...
От дядько, вже пізно будити,
Серце стомилось, не хоче так жити.
А що ж душі то робити?
Без нього й мить не прожити!
Прийдеться й серце почути…
І серце, проснувшись, сказало:
Я життя все працюю і сили черпаю,
Коли я кохаю!
Якщо хочеш ще трошки пожити?
Дай мені шанс її покохати!
07.10.12 Чорноморець В.І.
