Чи чули ви як плаче в вас душа,
Коли згрішили в думці а чи в слові.
Пораненая птиця мов вона,
Їй не піднятися без слів любові.
Без молитов спасіння їй нема,
Її не тішать барви веселкові.
Не чує Бога от вона й сумна,
В безвір’ї наче в покоряється гріхові.
Без молитов пірнає темінь зла,
Немов в бруду зневір'я криницю.
Не бачить там зірок небес й добра,
Бо потрапляє в грішную темницю.
Хоча десь в серці й кличуть небеса.
Й слова любові наче гріють душу.
Без молитов підніметься вона.
Мабуть що ні .
Лиш в покаянні блудная душа.
Обмита у святій христовій крові
Й чує бога в молитвах вона
І віддає поклін за все Христові.
Чуттєвий вірш! 
