Без Бога наче пелена,
На очі й душі наступає.
Й уми п’яніють без вина,
Де чорне й біле вже й не знають.
Радіє хижий сатана,
Свій бал вже демони справляють.
Той п’є,той тоне в сітях зла,
Той у розпусті потопає.
А в всіх охрещена душа,
В темниці їхніх тіл вмирає.
Манить їх в пристрастях земля,
Про небо навіть не згадають.
Адже у них Божа є душа,
Й за них Бог на хресті вмирає.
Чому ж вони у сітях зла,
Чому мов в мареві блукають.
Мабуть тому, що діла зла,
На небезпеку наражають.
Її молитва в серці не жила,
Про правди віри і не знають.
Душа без віри й не жила,
Без молитов мов помирає.
Неначе воскова свіча,
Що на Престолі догорає.
Молитва й віра, два крила,
Що душу в небо підіймають.
Туди в святії небеса,
Там де ангели проживають.
Де царство вічності Христа,
Що в Святій Тройці пробуває.
Де без початку і кінця,
Святая вічність пропливає.
Без віри в Бога лиш пітьма,
Мов пелена всіх покриває.
Без покаяння в сітях зла,
В гріхах людина помирає.
Любов у серці проживає,
Лиш тих, хто Господа шукає.
Хто молиться і хто прощає,
Ось той із Богом проживає.
Без Бога начебто блукає,
Куди іде сама не знає,
Чи любить, ні мабуть страждає,
Бо у незнанні пробуває.
Вітер несе, куди не знає,
Чи осінь на шляху спіткає.
Чи літо, чи п’янка весна,
Чи у гріхах лихих зима.
Душа неначе завмирає,
Блукає без Христа, блукає.
Там блудить , а там осуджає,
Там когось підло ображає.
Того обмовить, там осудить,
Адже й себе вона не любить.
Не знає Бога та й блукає,
Без віри серце помирає.
ID:
457956
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 01.11.2013 19:23:27
© дата внесення змiн: 01.11.2013 19:23:27
автор: SVETA_S
Вкажіть причину вашої скарги
|
