Я повертаюсь в свою стихію,
Там де небо розрізують гори,
Де колись не вдавалося вітру
Розбити брилами море.
Де стоять непорушно фортеці,
Де природа вдихнула душу
В краєвидні місця, що у серці
Закарбовують все непорушно.
Де є місце відвазі і вчинку,
Що його понесуть у віка.
Я повертаюсь в свою стихію,
Щоб сказати: "Гори - це я."
