Осінь іншою стала, буває,
Їй байдуже до світу цього,
Своє листя під ноги скидає,
Щоб забути смак щастя, його…
Скільки можна до серця торкатись,
Битись мріями, об небеса…
До дірок твої погляди, знаєш,
До терпкого вина кислоти,
Якщо ти в мені жінку кохаєш,
Не ховай у душі хрипоти.