Вузлик серпня полишив зап’ястя,
Вітер-привид прогнав геть тепло.
Новий вимір надворі зіп’явся,
Відірвавши останнє число.
Відійшло в небуття незабутнє,
Спорожнілі мовчать укриття..
Час настав обрать шлях на розпутті
І назад вже нема вороття.
..Із губ вивітрився смак малини,
Теплі ночі - вже тільки згадки.
Непорушний, казковий світ згинув,
А душа слізно просить.. три крапки.