Не можу знайти в цій кімнаті дверей,
Здається, що зовсім немає тут виходу,
Лиш тихе дихання і безліч очей,
І погляд сталевий вишукує вигоду.
Як клітка новенька, кімната моя,
Вуста теплий пар у світ випускають,
Я схожа на птаха, мабуть, солов’я,
Але солов’ї тут давно не співають.
Від дотиків теплих я млію тепер,
В долонях вогонь давно вже погас,
Кімната моя без вікон й шпалер,
Яку зачинили й забули про нас.