Друже, котику, Ходи!
Треба двора підмести,
Трохи мишок поганяти,
Та й - полями мандрувати:
У байрачку погулять,
На кургані понявчать…
А під вечір – вже й додому!
Бо доїти слід корову,
Та й вечерю готувать,
На сопілці пісню грать!
«-Ні, не хочу, друзі грати!-
Кіт шипить:
«-Бо слід вже спати!
- А отую ковбасу… - на горище понесу…»
Цап до лап, та й гайда з хати…
Як поїв – солодше спати!
