Стало нормою буття:
При заміні влади
Для «поліпшення» життя
Щось реформувати.
А нащо реформи нам,
Програми солідні,
Як довкола скрізь – бедлам,
І більшає… бідних?..
Як розкрали геть усе
Партократи тихо,
Як тепер нове несе
Комсомол нам лихо?
Скажете: ну, єралаш…
Всі ж вони – колишні!
Двадцять років прапор наш
Вітер он колише…
Так то так. Але поки
Люди ті при владі.
Не таланти, не зірки,
А мають посади.
Одне слово, то – пани:
Пити вміють, жерти.
І продовжують вони
Шкури із нас дерти.
Не звикати їм брехать –
Гаспидське коріння.
Щось якщо й реформувать –
То їхнє сумління.