Ти поглянь у вікно лишень,
Що ти бачиш при світлі дня?
Коли сонце світить тобі,
То з-за хмар виглядаю я.
Коли з неба капає дощ,
І від стукоту тягне на сон,
То до тебе стукаю я,
Разом з краплями в унісон.
А як сніг, устилаючи землю
Кольорово на сонці грає,
То зимовим, холодним днем
Моя посмішка щира сяє.
Не дрімаю я навіть тоді,
Коли спека палає вогнем -
Прийд́у прохолодним я вітром
Чи стану літніщ дощем.
Ти поглянь у вікно серед ночі -
Там у небі місяць гойдається,
І у всісвіті зорянів цім
Твоя зіронька-мрія ховається.
похардкору відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Шоне. Маю за честь отримати від Вас коментар. Наснаги Вам у написанні чудових віршів та великий привіт Ірландії. Обо’язково відвідаю Вашу батьківщину, як буде така нагода.
Гарно.
