Як пелюстки троянд несказані слова,
Красиві, ніжні та чомусь вони мовчать.
А час іде і пелюсток немов у лука тятива,
Ослабне і почне повільно вже всихать.
Слова важливі вічно не чекають,
Інакше з часом своє значення втрачають.
Як пелюстки вже починають опадать,
Й троянда щастя починає пропадать.