Було справді дуже неприємно
Куштувати тільки твою тінь,
Коли ти сьогодні нетаємно
Відчувала дружню провесінь.
Може, дійсно, долі так і треба,
Ти ідеш із іншим до пригод.
Вже тобі і мого мало неба,
Є ж чимало інших ще нагод.
Вибач, я, мабуть, таки ще хворий
Думки кволі досі в голові
Я вже скоро буду як прозорий,
Не розчаруватися б в тобі.
Присвячено тому, хто знає
