Пробач, пишу, що відчуваю

Було  справді  дуже  неприємно
Куштувати  тільки  твою  тінь,
Коли  ти  сьогодні  нетаємно
Відчувала  дружню  провесінь.

Може,  дійсно,  долі  так  і  треба,
Ти  ідеш  із  іншим  до  пригод.
Вже  тобі  і  мого  мало  неба,
Є  ж  чимало  інших  ще  нагод.  

Вибач,  я,  мабуть,  таки  ще  хворий
Думки  кволі  досі  в  голові
Я  вже  скоро  буду  як  прозорий,
Не  розчаруватися  б  в  тобі.

Присвячено  тому,  хто  знає

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419005
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Андрій Конопко