Місто бродить в душі
І лишає бетонні укріплення
Від навали думок і візитів натхнення вночі.
Протидіяти? Ні?
Це хто як потребує освітлення
Для душевних світів. Творчість просить: «Лише не мовчи».
А вона за фоно
І вона – Лорелея у музиці.
Зачаровує всіх, хто почув ворожіння у нотах.
Кожна клавіша – схлип
І водночас надія. А вулиці
Аж заслухались. Стихли. Бо це ж не симфонія в кроках.
Це бурхливий потік
Із піднесень, падінь. Лиш блуканнями
Ми знайдемо мету і почнемо по нотах іти.
Десь фальшиво візьмем,
Десь порветься струна від напруження,
Але варто іти, бо без втрат не побачиш мети.
Ніч 19-20.09.12