Мої думки - то невідомий світ,
Такий привабливий і геть незрозумілий.
Закриті двері. Хоч ви що робіть:
Приходьте в гості чи до себе звіть,
Відкриє лише ключ умілий.
Вам неабияк треба знати все-
Чому так пізно чи занадто рано?
Усіх нас хвиля часу понесе.
І хто мовчить, хто бозна – що верзе.
Когось врятує, декого поранить…
Чи ж варто пліткувати навмання,
Вигадуючи все нові деталі,
Злим язиком у роті поганя.
У друге русло б ваші всі знання-
Ото б отримали за них медалі!
