Коли б умів я малювати,
То змалював би Дон-Кіхота,
Що списа свого закривавив
В бідній,обідраній голоті.
Бо ж певне є такі шалені генії,
Що,хто і від ідейної науки,
А хто й для душі сволї незбагненної
В крові злочинній якось вмили руки.
Про них писали Оскар Вайльд і Зюскінд.
Людьми,що мають душу от таку,
Щось зацікавились на нашім на віку,-
Це що,в душі моральний панцир луснув?
Та зваба завди є побуть одним із них,
Тим більш,як нахил є творити
Бомби,що здатні все фотонами спалити
Й мільйони Кельвінів створитись можуть в них.
Та,холч би й міг,зникає геть охота,
Як цих згадаю декілька я слів:
"На бойні хоч івбиті самі були б і свинота,
Не виправдать сльози їх матерів!"