Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Любов до краю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ горлиця, 10.03.2013 - 22:24
Гарно, патріотично! Заразом висловлюю подяку і Олександрові. Дай Боже, щоб знову не проспали Україну!
Радченко, 10.03.2013 - 21:34
Я вклоняюсь Вам за Ваші почуття до рідного краю: справжні, щирі, мудрі.
Олександр ПЕЧОРА, 10.03.2013 - 21:16
(закінчення)Вкладають гроші люди звідусіль. І хочуть, мабуть, щоб міцніло братство. Бог – неподільний. Хліб і сіль – усім. Мудріше б церкву відродить козацьку. Вже хто і як, і чим нам не кадив, – аж захлинаються Дніпрові води! І чваняться перевертні-кати – освячені душителі народу… Ми є народ. Але куди йдемо? В державу нашу кріпне спільна віра? Над прірвою в покорі стоїмо… Пора. Від слів – до праведного діла. 3 Скликає мати доньок і синів. «Реве та стогне Дніпр…», – гучить священно. Щоранку владно линуть позивні, – Апостол Правди зве – Тарас Шевченко. Під божим небом є така земля. Є Україна. Сила є і воля. В сім’ї великій щиро прагну я, щоб нам частіше усміхалась доля. Єдиний Боже, захисти цей край. Пошли нащадків – благородних, дужих. Хоч не судився на землі цій рай, та щоб ніколи не було байдужих. Іду по лезу. І зове краса. Шлях – битий-битий… Крутяться колеса. Дніпро могутній знову воскреса. І лебеді виблискують над плесом. О, друзі вірні, нам тут жить та жить! Цієї суті не відступить жоден. Весна вирує, зелен-гай шумить. А що ж покаже нам наступний жовтень?* Тож не мовчіть, як є вам що сказать відверто й щиро про здобутки й вади. Про що мовчить-задумався Кобзар?.. Байдужа надто і лукава влада. На ярмарок ідуть, ідуть роки… Одна в нас Мати. Нам тут разом жити. Добродії, погідні земляки, судіть самі, кому і як служити. ____________ * Вибори нового президента Березень, 2004 Дорогий творчий собрате! Як надовго повертаєшся? Хочемо зустрітися в Києві або Луцьку. Озивайся поштою, або телефонуй 0951024175 Олександр ПЕЧОРА, 10.03.2013 - 21:11
Дякую за твір і дарую до речі твір з книги "Повстали приспані тривоги", де йдеться й про Олексу Гірника: К А Н І В С Ь К І Р О З Д У М И 1 Як мило й ніжно котики цвітуть! У повені Дніпровій – крига тане. Роки на ярмарок ідуть-ідуть... Переді мною знову – красень-Канів. Завітне місце. Думи запеклись... Здіймаюсь важко на Чернечу кручу. На Україні – гірше, ніж колись. Вже бідолашну довели до ручки. І стогне тиша, і пече журба. Гріхи, гріхи... Прости, Пророче-Отче. Збувається найгірше: скрізь – ганьба. Повірити очам своїм не хочу. Як же хотілось на святій горі скропити душу хвилями бандури… Олекса Гірник,* мов сірник, згорів, та ще нещадніше владики дурять. Прийшов на сповідь, щоб Тарас почув. Він зверху бачить, як горять тюльпани. О, думи-думи! І про все – мовчу. І очі повінню Наталі-пані.* ____________ * Олекса Гірник тут спалив себе в часи брежнєвщини. * Наталя Баклай – українська поетеса. Міцніють думи, глибшають слова. І пом’янули, і музей відчули. Ніяка влада правди не схова. Отут – ремонт. Про чистку теж почули. Правдивих владомазів не бува: свята Чернеча чи крута Говерла... Лукавий – робить тільки на словах. Добропорядний – словом гори верне. 2 Ми всі в цім світі – грішні земляки. Спрадавна мирить нас єдине небо. Ідуть, ідуть на ярмарок роки. А нам – все мало: завжди дива треба. Чи згодом буде краще, ніж колись? Та так, як зараз – вже несила жити. До Бога йди. Покайся. Помолись. І прагни – перед Небом не грішити. Храм Кобзаря тут хочуть возвести. Люд православний слушно б’є тривогу. Московська церква чи сягне мети?.. То ще б мечеть, костьол чи синагогу. Канонізація наблизить судний день? Підступний фарс а чи турбота влади? Чи церква знов єднатиме людей? Почути б ще Тарасові поради. Вкладають гроші люди звідусіль. І хочуть, мабуть, щоб міцніло братство. Бог – н Крилата (Любов Пікас), 10.03.2013 - 09:33
Кожен має свою місію у цьому житті. Одні згоряють, як смолоскипи, щоб інших запалити, є такі, що словом закликають до боротьби,є такі, що йдуть в бій. Є такі, що пожинають плоди боротьби.
Калиновий, 10.03.2013 - 07:50
Краще це те, що визначає Бог!Отож не гнівімо Його! Не предрікайте самі себе на праведні муки, бо для того є Ним обрані достойники. |
|
|