Останнім часом вхідні повідомлення лише від приватбанку
Я консервую свої відчуття, складаю їх у трьохлітрову банку
Останнім часом мене покидають люди буквально
Я стаю залежною від власних роздумів(так банально)
Останнім часом мені не вистачає тебе зранку
Ночі стають коротшими, а дні перетворюються в забіг по виживанню
Від синців душевної втоми не рятує навіть тоналка
Спустошеність підкошує ноги. Це нормально
В період міжсезоння все здається таким непотрібним, маргінальним
Цікаво: змінити все у своєму житті – це реально?
Котрий місяць я чекаю чогось кардинального
Досі надіюсь на щось надзвичайне
Останнім часом час перетворюється на мого ката
Мабуть є лише 2 виходи: чекати або тікати…