Створила світ із кришталю:
Блискучий холод ріже серце.
І все, що є моїм «люблю»
На струнах темних грає скерцо…
Тепло зимове завжди й скрізь
Мене, мрійливу, зігріває.
І діамантами із сліз
Безсиле тіло прикрашає.
Це мій палац, це мій кришталь,
Це я звела оці руїни!
Сама вдягнула цю вуаль
Зимову, навіть не осінню.
О, тільки сном хай буде все!
Я розіб’ю цей світ й прокинусь!
А вітер зранку принесе
Щасливої сльози краплину.
У поле тихе побіжу,
Вдихну ще сонні аромати,
Поміж дерев знайду весну
Удвох полинемо літати!
Цікаві поєднання: храм і руїна, відчуття глибокого смутку, який передає атмосфера зими, а не осіння депресивність, відчувається мотив надії, дуже красиво, а головне глибоко
Lady Christianna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00