Земля втомилася під снігом:
-Весно, ти де?
У відповідь лиш вітер тихо,
Глухо гуде...
Пригріє сонечко весняно:
-Вірте мені!
І зразу день, немов у свято
Запломенів.
А з даху - крап!- краплини - нитки
Аж до землі...
Душа співає, мов та скрипка...
Де ж скрипалі?