Нас було четверо, не рахуючи мене
В нас були знайомі, рахуючи нас своїми друзями
В нас був синій елем, і міцний «Портвейн»
Ми напивалися до чортиків, рахуючи це нашою «Свободою»
Ми боялися старості, особисто я боявся старості – вони?!, я точно не знаю!
Ми ніколи не тратили гроші на чай, і ніколи не залишали чайових
Можливо тому, що ніхто в нашому місті не залишав чайових
В нас була одна мрія, можливо ілюзія,
Триматися разом до кінця життя
На даний час нам це вдається.
В нас не було грандіозних планів на завтра, ми жили сьогодні
А якщо і були плани, то явно не працювати
Ми думали лише де пробити синій елем, і пару пляшок пива на завтра
Наше життя нагадує українську комедію
Тобто її ще не зняли, а актори вже готуються до зйомок
Згадуючи наші минулі пригоди, п’янки, приколи, подорожі і блювотиння
Ми зависали на стріхах будинків, дивлячись бокс і п’ючи дешеве пиво
Граючи карти, затискаючи між пальцями синій елем.
Ми разом проходили підлітковий період
Бунтуючи проти всього дешевим алкоголем і цигарками
Ми не прогнулися пройшовши його
Ми не потонули в дешевому алкоголі
Ми навіть ніколи не ставили його на перше місце
Як здається з перших рядків, цього (не) вірша
Ми не рахуємо днів до забуху,
В нас не трусяться руки по ранках
Нас не покосив зелений змій
Як деяких наших знайомих, рахуючи нас своїми друзями
Нам добре навіть і без грошей
Просто бачитись і говорити про все.
Я завжди думав що життя – це штука підступна, так само як дружба!
Згадуючи наших минулих друзів…
Минулі друзі полопали як надуті гелієм повітряні кульки
Кожен з них набравши певну висоту, лопав від тиску який давив їм на плечі!
Залишилось лиш четверо нас, не рахуючи мене
І знайомі, рахуючи нас своїми друзями
Вони не розуміють що насправді це велика ілюзія
Вони прості перехожі, зігравши певну роль в нашому житті
Особисто я, думаю так!
В кожному з нас існує щось своє
Тобто, в нас чотирьох, не рахуючи мене
Я ніколи не буду проти підставити їм своє плече
Коли їм потрібно буде це
Нас все ж таки залишилось четверо, не рахуючи мене!
26.01.2013р.
