Я ж без тебе ніяк, кожен день - щораз вища Голгофа, я без тебе дощем засіваюсь в ранковий туман. Знаєш, вірю. Ось так, що єдиною наша дорога ще зійдеться колись, коли небо так вирішить нам.
ID: 394255 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 21.01.2013 12:02:33 © дата внесення змiн: 21.01.2013 12:02:33 автор: Мак Леланд
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie