Сніжиночка із хмар злетіла
В танку кружляла у горі,
В холодних вітряних вітрилах,
Що раз, все нижче опускалась до землі.
І ось вже бачу я її, яка чудова!
Вся виткана з морозних ниточок
У ніжному польоті тут кружляла
Свій вільний зимовий танок.
Знов і знов і знов!!!...
Я теплі руки їй розкрила
Відчула дотик незимний
І ледве встигла привітатись
Сніжиночка розтанула в ту мить....
Залишилася капелька із неба,
Як дотик невідомий ,чарівний!..