UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: МІЙ СТИЛЬ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Струтинська, 28.12.2012 - 00:16
я вражена Валю "вашим стилем " І написання ,і мислення і стилем внутрішньої свободи .У мене був дещо подібний "досвід" ,але ніяк не зважуся переповісти,напевно боюся щоб не запідозрили в шизофренії.дякую .
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані Олю! справа в тому, що шизофреніки, дійшли висновків фахівці, не здібні викладати свої "марення" у логічній послідовності - що нас і захищає від подібних підозр...  тому, не варто остерігатися таких можливих "характеристик", тим паче, що ми знаємо, що те, що ми бачили - ми справді бачили (шизофреніки, до речі, також абсолютно певні своїх видінь..) швидше нас звинуватять у фантазерстві і вигадуваннях, але це вже ближче до літературної обдарованості... тому - сміливо можете висловити те, що Вам хочеться сказати...надзвичайно вдячна Вам, що помітили саме головне в мені - стиль внутрішньої свободи! так... це - моя серцевина... без цього - неможливе моє не тільки життя, а й існування... дякую Вам! Ви мене любите - бо розумієте вглибину... і я Вам найщиріше вдячна...  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та-ак...пане Вікторе... це важить... заради такого варто навіть... тимчасово вмерти... жартую... це був тільки глибокий наркоз... дякую Вам... дякую, що сприймаєте... 
gala.vita, 24.12.2012 - 10:37
"вірші живуть не в нашому світі... наш світ і наш звичайний стан називають бета-ритмом... а вірші живуть у альфа-ритмі... хто вміє "переключатися", той поет, а хто не вміє -- критик і поучитель... є іще тета-ритм, там прозріння живе, там геніальні вірші й ідеї живуть... щоб туди потрапити -- треба добре "ноги витерти"... але дехто впадає туди і без підготовки, небагато, правда, таких..." я це буду цитувати! це ключ!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це справді ключ... якщо "уловите" колись випадково, як міняєтеся в момент "дослухання" до вірша, який прийшов - помітите, як переключаєтеся... погляд як міняється і куди спрямовується, дихання як принишкає... на жаль, неможливо виміряти як міняється пульс - а він міняється, бо в альфа-ритмі серце б"ється повільніше, а в тета-ритмі - зовсім повільно... прихід вірша - це відкриття "каналу зв"язку" з іншою реальністю... цей канал, чи відкриття каналу - можна (і треба) тренувати... варто тільки зауважити, що відбувається, коли канал відкривається (коли приходять вірші, чи ідеї, чи інші творчі прозріння) і... свідомо на такі "незначні" переміни налаштовуватися... моделювати їх, тоді... можна навчитися викликати натхнення "за бажанням"... а ще цікавіше, що є навіть дослідниками розроблені методики "впадання" у стан творчого натхнення... і це правда - випробовувала на "власній шкурі"... і це працює... люди творчі, і дослідники наголошують на цьому, впадають у такі стани (там з душею діло пов"язано)спонтанно... інші можуть тренуватися і отримати бажане, тобто стати істинно творчими людьми - "стучітє і вам откроют"... людина може все... якщо сильно захоче... людині ВСЕ дано... чи ж хоче вона взяти?...дякую Вам, Віточко... Ви належите до тих виняткових щасливців, які впадають у стан творчого натхнення спонтанно... тобто - провалюєтеся, чи, швидше, злітаєте у світ поезії, переходите в альфа-ритм того і не помічаючи... ніхто, правда, цього не помічає... а з боку - ніби людина задумалася глибоко... на якійсь там думці усередині себе зосередилася... ну і погляд дещо дивнуватий - ніби дивиться... мимо всього - кудись далеко... за обрії земних форм і пейзажів...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і я Вас розумію, Віточко... дякую Вам...
Наталя Данилюк, 23.12.2012 - 13:53
То он як він у Вас з'явився - Ваш стиль!..Цікава історія, містична навіть...Давно хотіла її почути і ось нарешті!Вам вірю.    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
геніальна картинка і ідея на цій картинці! просто... це не тільки образ, а й "таємне" знання... Дякую Вам, любий Одуванчику... і тюльпани - колір мені такий до захоплення смакує... лілові... ніжно лілові... у мене такі були.... а поруч з такими - більш насичено лілові, до бузкових... красота... стиль - так... з якоїсь паралельної реальності "підслуханий", не інакше... поки тіло гойдалося на краю "між і між"... ми з душею побували в іншому світі... класно там було... і то була реальність - зовсім не сон... і, бачите, символіка як підказувала майбутнє тіла - озиме жито - життя, небо, яке розпогодилося на очах - хвороба, яка відступить... старенька, у якої я зупинилася - відомо ж хто вона, але я в неї - не надовго... от і вернулася... сюди... де трясуть за плече і вимагають повернути голову... там... так гарно і затишно було... і цікаво... і ритм, і слова... н-да...
Віктор Насипаний, 23.12.2012 - 12:20
цікаві у ВАС роздуми. що мене "зачепило" - то це ніби своєрідне " де жа вю". ніби і зі мною таке було. подібні думки.часом ловлю себе на думці, що життя, ніби спіраль, фільм, кадри з якого час від часу повторюються...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так це і називають - " де жа вю"... ніби повтор... не вдається тільки пригадати - звідки це відчуття... містики вважають, що це і є доказом, що живемо не вперше... вчені зараз "популярно" допускають існування нас (кожного оеремо взятого) в незчисленних паралельних світах одночасно... таким чином, ці картинки можуть "транслюватися" і з паралельних наших реальностей (космонавти звітували у потаємному режимі, абсолютно закрита інформація, що в космосі бачили за ілюмінаторами сотні "себе" - точно таких же і точно в таких обставинах і... ті - "вони ж" - бачили цих, наших, посланців землі... як ніби в дзеркалах...)...а ще - душа пам"яті не має, але в ній записано абсолютно все - і за всі втілення... от вона інколи хоче нагади свідомості людській якийсь уже раніше прожитий епізод, оскільки "епізоди" - колишній і теперішній можуть бути едентичними, повторюватися і душа їх ніби ідентифікує... але свідомість, яка має пам"ять - не безсмертна... вона щораз нова, коли людина народжується (усе з тією ж душею...) тому - свідомість відчуває, що їй хоче сказати щось важливе душа, але зрозуміти не може, бо в її пам"яті "цьогожиттєвій" - того, із минулих життів, епізоду просто нема... щоб свідомість(а отже, особистість...) була так само безсмертною, як і душа і поверталася в чергове життя з пам"ятями попередніми - треба... одухотворити свідомість, "освідомивши" навзаєм - душу... але то вже - хто в що вірить... хоча, методика існує... дякую, пане Вікторе... рада бачити Вас у себе...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
