Така принципіальна безпринципність:
Ти відреклась від основних законів.
І неповторна українська колоритність
Перемагає вперто викидони долі.
Настільки вмить продумана спонтанність:
Ти поривалася до світу в ореолі.
Зневірившись, шліфуєш многогранність,
і в ролі скрипки граєш сильні долі.
Так войовничо-романтична підсвідомість:
Ти ніби іскра серед вибухівки.
І має твоя Муза невагомість,
що важить більше, ніж заряд гвинтівки.
Така тендітна і водночас витривала:
Ти як мисливець й ніби птаха повсякчас.
Зривати легко із неправди покривала,
й "весняний" розвалить "іконостас".
Чи підуть за тобою люди - ні, не знаю.
Але відомо лиш, що я уже пішла...
Відкрила очі. Розвінчала ману.
Ти світ у новий колір одягла. /14.04.2012/
