Їм подобаєтться проникати крізь призми чужих світів і мрій, залишаючи по собі слід. Вони вміють розбивати серця і повертатися в минуле подумки, залишаючи осад в душах. Їхня суть у тому, що проткнуте серце словом , ділом, чи поглядом , при їхній присутності виконує роль мозку: памятає своїх кривдників.
Вони просто люди, просто живуть, так само як і ми. Тільки вони , стоячи на місці з гордо піднятою головою, збивають з шляху або й убивають тих , хто оглядається назад. А оглядаються назад тільки боягузи. Люди, що не в змозі відпустити минуле, не мають майбутнього : і тут вони праві.
Увесь всесвіт можна поділити на лідерів і тих хто слідує за ними, на тих , хто ризикує, і на тих, хто слідкує ,стоячи в стороні, на тих , хто творить, і на тих , хто користується створеним.
Є сильні і слабкі,достойні і недостойні, привабливі і гидкі - усі зліплені з однієї плоті, але одні просто заздрять іншим, а інші переконують, що не гірші . . .
От так і вона сиділа,подумки робираючись в собі. Вона хотіла з"ясувати, до якої ж частини людей належить сама.
о,то назвемо ці думки-думання не самоусвідомленням пізнім і не кризою,а просто хвилею,що раптово накотилася сум"яттям.насправді,відповідь на питання героїня вже знає.
Божена Гетьманчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вона можливо знає, але надіється що ще не до кінця
