Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Осіріс: Вірш оксюморон - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 20.11.2012 - 23:21
Ого! Оце так уява!Просто захопили такою дивовижною словесною мозаїкою! Читаючи Ваш вірш,почуваєшся Алісою,що потрапила в країну чудес!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пасхальний заєць дякує за комент!!!
Валя Савелюк, 20.11.2012 - 22:44
відверто геніально! Метеликом свинцевим в небеса Впаде думок прозірна каламуть. Непоказні звичайні чудеса Розгублені нам образи несуть -- трапляються ж інколи у житті несподівані "подарукки" -- це саме той випадок! Дрібногігантський вічності кінець-- здорово!... епітет-оксиморон - ОДНА З найулюбленіших моїх стилістичних фігур... мабуть, бо це завжди щось нове і несподіване, ну, як ніби білого гриба знайти - справжнього... удача несподівана ніби - так сяйне враз... стьоб Ваш класно вийшов... У далечінь втікаючи навстріч... Печалі радість каменем тече По венах, що засохли мов струмок. Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валюша, сердечно дякую за ємний комент!!!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.11.2012 - 20:43
ЦІКАВА ГРА В СЛОВА! ТЕПЕР Я ЗНАЮ. ЩО МОЯ "ОПТИМІСТИЧНА ДЕПРЕСІЯ" - ЦЕ ТАКОЖ ОКСЮМОРОН Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Юлічко, а хто у цьому житті досконалий! Дякую, зараз виправлю.
|
|
|