Котися в пекло.
Зачиняю двері.
Серце, душу.
Ні, мені не легко.
Просто треба. Мушу.
Я ж не ангел, щоб прощати
Твоє блудство й похіть.
І не змушена кричати:
«Зупинися!Хоч на мить!».
Коли тебе я ненароком
У сутінках зустріну.
Я завжди знайду в собі силу
Не докотитись до гріха.
Що ти зустрівся?Так, щаслива.
Без тебе я б була не та.
Та день у день, і крок за кроком
Я чахну, в’яну – щохвилини.
Котися в пекло.
Туди тобі дорога.
А я від тебе відпочину.
