Сонце на Захід. Осінь прийде спокійним дотиком зливи,
от тільки втомилась трішки бути щаслива у ніжних його обіймах
і засинати у різних куточках ліжка…
Ночі тривожні. Якби лиш могла зігріти, літом залити і випити болю склянку
Ні, не здаюся: я просто втомилась тліти і замерзати в холодних його світанках
Сонце на захід. Ця осінь прийде, напевне.
Золотом відчаю вкриє серцеві стінки…
Я оступилась в зізнаннях його непевних –
Він засинав без мене, а я … прокидалась з іншим.
