Якщо у країні цензура у ЗМІ та Глобальній мережі Інтернет – то люди навчилися обходити її сарказмом. Не можна висловлюватися прямолінійно на злободенні теми – ставлять «саркастичного смайлика», а ще краще – дякують владу за «краще життя» в обіцянках-цяцянках. Сарказм, що дослівно з грецької - «розривати [м'ясо>» - найвищий ступінь іронії, механізм прихованої боротьби з ворожою дійсністю. Тому навіть «прикусивши язика», можно «промугикати» щось уїдливе. До сарказму вдавався і відомий українець, майстер поетичного слова – Т.Г. Шевченко:
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Проте довелося «повитріщати очі» - ізраїльським користувачам мережею Інтернет – як дізналися, що їхні саркастичні коментарі відслідковуватиме спеціальна програма, розроблена групою вчених Ерусалимського університету. І хоча офіційне представлення проекту світовій спільноті розраховане тільки на 23 травня наступного року – пілотний проект вже встиг опрацювати інтернет-магазин Amazon. Було проаналізовані 66 тисяч коментарів до 120 товарів, з них 77 % - містили сарказм.
Так як винахід буде представлений на «Міжнародній конференції блогів і соціальних медіа» у Вашингтоні (пише CNet News) – програма вийде за межі Ізраїлю у глобальний світ і обов’язково втрутиться і в українську мережу Інтернет. Якщо вже розпочали контроль за язиками, то слід очікувати, що скоро якісь вчені додумаються витворити програму, яка слідкуватиме і за очима. Абсурд, але «коли прикусиш язика, очі завжди видають правду». А кому приємно бачити в українських очах непокірність та постійні насмішки з влади? Питання риторичне, бо гіпотетичне: кожен знає відповідь. Бодай така реальність не справдилася, і це тільки фантасмагорія – я буду продовжувати писати саркастичні нариси, а коли якась машина мене раптом заблокує – буду вчитися мові німих – бо ті очами навчилися говорити краще, за прикушені язики. Не виняток, що гіпотетично всі канали ЗМІ, Інтернету будуть систематично відслідковуватися на наявність «нецензурних» фраз, виразів. Як прикладом відбувалося в Лівії на момент останніх бойових дій – в Інтернеті стояли фільтри на слова «війна», «стрілянина», «пістолет», «вибух» - поділився зі мною інформацією студент університету СумДУ, мама якого ще досі перебуває у Лівії. Люди змушені були зашифровувати свої повідомлення у сарказм. Писали як добре їм живеться, як і вчора - а вчора була страшна стрілянина біля сусіднього будинку.
Тому які цілі переслідуватиме влада світової спільноти – залежатиме і наш інформаційно-особистісний простір, а отже - і наша свобода слова в майбутньому.