Болить душа, та все ж я мушу, Прожити все своє життя. Так, що б пишались мої рідні. Що б в їх очах не падав я! А як й в паду, то підвестися, Потрібно швидко, швидко вміть. Так, щоб ніхто і не побачив, Ту жалюгідну мою мить.
ID: 370021 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 10.10.2012 20:18:51 © дата внесення змiн: 03.12.2012 18:20:29 автор: a pen fires off
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie