Навіщо ти мене до себе прив'язав
тонкою ниткою із шовку?
Щоб на зап'ястях моїх кров,
коли від тебе відступаю,
виступала?
І коли ти надумаєш іти,
щоб я упала,
спіткнувши ноги
об отую нитку?
Чи може час...Прийшов той час,
коли мене щасливою зробивши,
ти йдеш кудись, накинувши свій плащ,
ну а мені лиш сором й сум лишивши...
Навіщо так мене?
Ти обвивав, моє серденько
ниткою міцною...
Тепер же йдеш, не глянувши назад,
де я плетусь, навіки з'язана з тобою...
