Дивлюсь на фотографію твою
Порівнюю я долі: твою і мою.
Ми напевне дуже різні
Чому ласкає усмішка мене твоя капризна?
Не знаю я чому, не знаю я навіщо
Я знаю лиш одне: ти найгарніша
Без тебе не можу я тут бути
Таку гарну тебе не можу забути.
Я далеко від тебе, але знаю одне
Фотографія твоя зігріває мене.
Лиш ти здатна мене звеселити
Тоді, коли не можу я більше тужити.
Очікую зустрічі, дуже сумую
Твій образ мене нерідко чарує.
Фотографію бережу, як зіницю очей
Не можу я спати сумних цих ночей.
Сумую, чекаю, люблю і цілую
Навіки твоя, будь що подарую.
Та якось хотіла зірку дарувати
Але яскравіше тебе не розшукати.
Тож дивлюсь на фотографію і мрію,
Колись і я буду щаслива,
Колись прийду до тебе і всміхнусь
Світ ляже до ніг моїх: я не здаюсь...
Я знаю, що десь в глибині твого серця
Знайдеться й для мене любові озерце.
