Що ти шукаєш, що навкруги бачиш?
Що для інших людей ти значиш?
Для кого маєш дихати і для кого жити?
Кому ти повинен щастя тепле дарити?
Кому ти приносиш радість і сміх?
Кому ти один важливіший за всіх?
Така людина має бути тільки одна,
яка понад усіх буде дорога і свята.
А жити для себе-не є егоїзм,
це пуста трата часу і абсурдизм.
Ти бачиш навколо тільки себе,
точніше відзеркалення своє пусте.
Багато таких я зустрічав по життю
але я забув про ту густу пустоту,
яка тягне на дно і темно дихнути,
де можна душею навіки заснути.
Було сонця проміння і радості знак,
але те все минуло, лиш не забути ніяк.
Як не маєш для кого, ти друже мій, жити,
так живи для ідеї, нею потрібно горіти!
Вдосконалюй себе, плекай свою мрію,
доведи до кінця свою шалену затію!
На шляху до мети знайдеш справжніх людей,
їх не багато, але для світлих ідей
ти не шукай пустого натовпу і безглуздих очей.
Знайдеш і ту, з якою розділиш кохання,
з якою збудуться всі мрії і сподівання.
Але не чекай безкоштовного дарунку
справжнє щастя на землі дорогого гатунку.
Але ж так то приємно в радості жить
І знати, що душа для когось горить.
Для інших людей ти значимий сильно
і дишиш для інших ти теж не повільно.
Приносиш ти радість і сміх ти несеш
і смуток як попіл ти рознесеш!