Твій образ завше у моїй душі,
Немов те сонце у душі зігрій
Карі оченята,сонячне зерно,
Усмішка яскрава віє лиш
теплом
Голосне звучання,золото
слова
Б'ють у саме серце й більш не
відпуска,
Руки,як у мага,чарівна роса.
Доторком лікує,радість навіва.
І коли ми разом розцвіта весна
Серед снігу квіти,радість і
життя.
А без тебе милий- горе і журба
Серце кров'ю плаче і дзвенить
сльоза.
За вікном прозорим лихо і
печаль
Завмирає серце холодом зима.
Навіває вітер- це вже не
життя!
Де без тебе холод, серце
замерза!
І тепер одне можу я сказать
що без тебе милий - кара це
життя!