Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Rukosh: експромт Ліоліні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, мабуть, дуже поблажливі Дякую Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам Коли є чим (ким) надихнутися, то і виходить непогано... Ліоліна, 29.05.2012 - 12:04
Боже, як гарно! У мене навіть слів бракує від захвату!Такі Ваші слова кожна жінка має поставити собі в "обране" і читати кожного ранку, підзаряджаючись енергією і позитивними емоціями. Дуже вдячна, вірш - прекрасний. Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліночко, так вийшло тому, що вірш надихнули саме Ваші сприйняття і Ваша ідея
Павлусик-Кузмяк Олег Мико, 29.05.2012 - 11:55
І хоча по легенді Геродота,амазонки це наші прабабусі,усе ж хотілося би бачити наших прекрасних жінок більш щасливими,ніж були амазонки. Вірш сподобався.
Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олеже, згадав про Гіпполітовий пояс (і використав це у вірші) саме завдяки Вашій "Геракліді". Отаке у нас взаємозбагачення, шануймося !
Рижулька, 29.05.2012 - 10:31
Так жінка мусить бути і кентавром, і амазонкою, і... А так хочеться бути просто ЖІНКОЮ - слабкою і беззахисною.
Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Намагаюся робити все, щоби принаймні мої жінки саме так себе і відчували
Фотиния, 29.05.2012 - 10:20
Молодец! Я думаю, Лиолине, понравится, как понравилось другим "амазонкам" этого сайта! Женщины - мужайтесь! Мужчины - женитесь!
Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лиолине уже понравилась "заготовка" - экспромт в коменте к её стиху, и именно по её предложению я вынес это в отдельное произведение.И да, Вы вполне имеете право на сарказм. К сожалению, в наше время (к слову о наших совместных "кроссвордах") мужчине легче быть "доминантным самцом", чем полноценной "стеной" для всех своих любимых. Вряд ли только мы в этом виноваты, мир меняется, а мы за ним не поспеваем. Всё меньше потребность в исконно "мужской" работе - теперь практически все функции выполнимы и женщинами. Но это - не оправдание, стремиться - надо, конечно... |
|
|