Темноти сірі очі, зажмурені, страшні…
Світла хочеться, кави й тепла!
Сніжний вечір стає абсолютно не ясний,
Я змальовую свої відчуття!
Квіти на вікнах мороз намалює -
Загортаємось в теплі ковдри – мішки!
Притуляємо руки, закриваємо вії,
П’ємо чай і цілуємо теплі чашки…
Зимова казка замикає серце,
Закриті двері зламаной душі,
Проходить все, проходить повз кохання…
Забулось все, згубились вже ключі…