Сонячні зайчики
з хмаринки, що обійшла світ тричі,
скочили мені на плечі.
Лоскочучи розлетілись усім тілом,
а потім втекли від мене до твоїх долонь.
Від цього ти почав світитися,
нагадуючи вуличний ліхтар в останню мить перед його згасненням.
І ти побіг.
Із моїми сонячними зайчиками.
А я поспішаю за тобою.
Намагаюсь наздогнати їх…
чи тебе?
