Писала я - уперше на віку -
І на листочках віял пожовтілих,
І песнем на вікні, і на піску,
І ковзанами по крижинах білих,
І на деревах - мало не до згуби...
І врешті ще - читайте за потреби -
Що любий ти! Ти - любий! Любий! Любий!
Веселкою я розписала небо.
Як я жадала, щоби кожен цвів
Повік отут! Заніжений перстами!
А потім я, схилившися на стіл,
Ім'я твоє ховала під хрестами...
Та ти, в руці продажного писаки
Затиснуте! Ти, що мені так серце жалиш!
Під перснем ти! Не продане за знаки!
І ти - вцілієш на скрижалях!