Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Легкий серпанок смутку… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Плосковітов, 10.03.2012 - 08:11
Самотній подорожній, що востаннє,Ще пнеться вірою у небеса... Окрилена, 10.03.2012 - 07:44
Здатністю світлих Людей є - навіть у сутку залишатися променем сонця крізь навислі хмари і бути зримими... Витончена лірика, Лесю
Наталя Данилюк, 09.03.2012 - 15:36
Та лиш душа лишається нага... -душа наша завжди відкрита і вразлива навіть до найменших дрібничок іззовні...В легкім серпанку смутку на світанні, Мов ніжна фея заблукала в снах... - Прекрасний твій смуток,чистий і ніжний... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як і ці квіти, Наталочко, із Твоєї світлини...Дякую Тобі, Серденько... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мусить бути! Де ж йому подітись?********** Дякую щиро, Лано! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Юлю, та де так можна: взяли й присоромили мене... ********* Дякую, моя дорогенька... Калиновий, 09.03.2012 - 12:35
Ой не сумуйте, бо вже грають сурми!Цей піст мине... і дух наш зродиться з Христовим Восресінням! Ще є й таке питання: А чи можливе те щасливе без страждання? Він відповів: " Ті хто стараждають будут втішені чеканням". Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки будуть...Дякую Вам... olya lakhotsky, 09.03.2012 - 12:22
Лесю, мені прийшла в голову божевільна ідея)) якщо залишити від вірша тільки дві останні строфи - такий шедевр виходить... Я розумію, що тоді залишається багато невисловленого, але ця невисловленість - дуже на руку віршу, змушує думати))) Але ви мене не слухайте - це тільки моя божевільна ідея ))) Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мені Ваша "божевільна ідея" ой як сподобалась... Нумо...залишатись загадковими... Дякую Вам, Олю... І вже слухаю! Дякую!!!
Валя Савелюк, 09.03.2012 - 10:56
І, ніби й сонце, а за мить на скроняхУже сріблиться дощова роса... А ще за мить - хурделить завірюха! Хоча у мріях - білопінний цвіт... -- якщо тут про стосунки двох, то я свого часу назвала такий "стиль" гойдалкою -- стрімко в небо -- стрімко об землю... згубна гра... зупинити гойдалку таку можна, і не обов"язково ціною втрати, але ціною РИЗИКУ втрати... гарний вірш, класний, -- ВАШ... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя вже саме - мов гойдалка... у вічному русі... І дякувати Богу, що в русі! Хай і об землю - та головне, щоб не на місці. Спокій і нерухання - це смерть! Як на мене... А допоки болить - допоки ще здатен відчувати біль, доти й живеш... Дякую Вам, дорога п.Валю... Глибинам Ваших пізнань, мабуть, не намацати межі...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 09.03.2012 - 10:05
"Серпанок смутку на долонях...сріблиться дошова роса на скронях хурделить завірюха, білопінний цвіт" - ДУМКАМИ ПОРИНАЮ В ТВІЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ, І ЗІГРІВАЮ НІЖНИМИ СЛОВАМИ ДУШІ ТВОЄЇ ПЕРШОЦВІТ! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 09.03.2012 - 09:56
ЛЕСЮ,ПІЙМАЛА СЕБЕ НА ДУМЦІ, ЩО ТИ ТАК ГАРНО, ДОВЕРШЕНО, ЛІРИЧНО, ПІСЕННО СУМУЄШ, ЩО Я ВЖЕ СУМ НЕ ПОМІЧАЮ. ЯК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, СУМ БУВАЄ РІЗНИЙ - У ТЕБЕ ВІН ЛЕГКИЙ, МЕЛОДІЙНИЙ І НІЖНИЙ... Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО СУМУВАТИ МОЖНА ГАРНО, ПИСАТИ ФІЛІГРАННО. ЩО СУМУВАТИ, ЦЕ ЩЕ НЕ ТУЖИТИ - Є ЧАС НА РОЗДУМИ, ЯК ДАЛІ ЖИТИ... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Олю, я й справді рада, що вже не помічаєте мого суму... Інакше - мені би болів Ваш біль, інакше - докоряла б собі за невміння бути не собою... Дякую Вам, моя дорога... Та сьогодні так весняно за вікном, і то - може смуток міжсезоня зачіпає ніжно струни серця.....
оптимист, 09.03.2012 - 09:44
"У ці органні вицвілі висоти,"вплітається і туга і журба, але крізь смуток чути ніжну пісню, яку співає радісна душа. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І радісна, й печальна щогодини...І хлипання, і сльози, мов роса... Та ба, й насправді вже весна у вікна лине, І в серце лине теж, мабуть, весна... ************ Дякую Вам... |
|
|