Не так,як ти заповідав,
Збудили ми хиренну волю,
Отримали "щасливу"долю
Не ту,що ти нам оспівав.
Тарасе,батьку,як при тобі
Ми досить довго ще жили,
Такі ж безправнії були
Найбільше ПРИ та й ПІСЛЯ Коби.
Твої слова до нас правнуків
Дійшли,напам"ять їх давно
Завчили в школах,все одно
Терпіли майже тії ж муки.
Та плин історії,прогрес
І півтора століття в часі
Своє взяли і нашій расі
"Свобода" впала із небес.
Ти був правий,бо окропить
Належить кров"ю перемогу,
А не,отримавши від Бога,
Нічим за неї не платить.
А з нами саме так і сталось:
На радощах не зчулись ми,
Як залишились ,мов осли,
Ні з чим,еліті все дісталось.
Все розікрала:пароплави,
Заводи,банки,літаки,
Тепер добратися таки
І до землі часи настали.
Тоді вже край прийде розмовам...
Але ж молитися дають!!
І навіть з нами в церкву йдуть!
То може ще раз Бога вмовить?
Та ж вийдем з віку дітвори!
Тарасе,встань і повтори:
"Обух сталіть!"І пам"ятайте,
Сокиру з рук не випускайте!
Тобі повіримо.Вже знаєм,
Що серед нас нема героя
Чи генія,щоб став горою
За свій народ.Його чекаєм.
09.03.04р.
Велика сила - мудре слово!
Велика радысть - вырний шлях!
Але Тарасу не пыднятись...
Для нас ще не настав той час...
asaala відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,схоже сьогодні ще не настав той час.Але ж втрачати час не хочеться,бо з ним втрачаємо все більше і більше.Може давайте на цю осінь покладемо надії,давайте восени проявимо мудрість.
