В житті є такі миті, навіть невловимі секунди часового плину, головною метою яких є зупинка. Наче хтось Всемогутній, їдучи у потязі вічності тебе самого, скористався «стоп-краном». Ось так просто. Лише натиснув на кнопку і все. А ти залишаєшся наодинці з роєм думок. А ті, немов бджоли. Одні кусають, завдаючи тривожного болю самоти, інші осолоджують душу п'янким медом здійснених мрій і сподівань… Ось як воно дивно буває. Все біжиш, кудись поспішаєш. Живеш. І враз Той Хтось Всемогутній з поїзда крикне : «Стоп, знято!». І світло прожекторів гасне, люди розходяться. А ти стоїш один на широкій, величній сцені. Один. І зійти не можеш. В голові ще бджоли гудуть.
Куди все зникло? Чому завершилось? Куди тепер іти? Куди бігти? Та й головне : навіщо? Чи все було правильним, чи все збулося? А хіба це ще так важливо?
І в цю невловиму мить ти не знаєш відповіді. А відав. Вірив, що знав.
Бджоли стають кусючими од нестачі солодкого нектару. А наші бджоли – без віри й мрій. Їм лишень бути в саду любові, вічно молодім лісі щирих душ і добрих слів. Хіба такі тепер є? Ти в них був, такі ж ніжні творив?
Бджіл багато, людей мало. Не шкодуй квітучого слова, усміхненого погляду, доброти… Не взискуй гіркого меду слави, не радій самотнім падінням інших. І навіть не тому, що у світі все повертається.
Бережи вірну любов у веселім дитячім серці, надію у сильній душі. І неси світло в собі. Будь сонцем для щастя іншого. Ти не один. Та й інші - не самі.
А знаєш, є щось у цім казковім, дивнім світі, що чекатиме тебе вдома, що будуватиме твій дім. Що заспокоїть твоє серце, підійме погляд із сірої землі. Що тримає на світі твоїх батьків, найдорожчих тобі людей. І тебе також тримає. Віриш, колись відпустить. Коли точно знатиме : десь вище буде краще, ніж тут. Але воно є. І це вже один привід бути щасливими.
Мій друже, у різні часи різні люди стояли на одній і тій ж самій сцені. Самотні. З гарячими для світу долонями. І ти, мій друже, стоятимеш. І, можливо, такі ж бджоли роїтимуться в тобі. Мовчки чекатимуть відповіді. І лише той Хтось Всемогутній дивитиметься у твої розгублені, щирі очі.
Знаходь відповіді. Бджоли завжди в тобі.
ID:
320724
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.03.2012 20:15:25
© дата внесення змiн: 10.03.2012 20:15:25
автор: Darusya
Вкажіть причину вашої скарги
|
