Привіт незнайомка.Привіт моя люба. Зустріч з тобою,то моя згуба. Зустріч з тобою-то моє щастя. То промінь сонця крізь дощ і ненастя. Ми вперше зустрілись,побачились вперше. Та зразу забились серця в унісон. І погляд твій ніжний запав в моє серце. Сковав мою волю,немов жахний сон. А посмішка твоя-проста і дитяча. Все враз повернула,сказала мені. Що зустріч наша-провісник щастя. Великого щастя.Не забудь цього ні. Бо наше життя не щедре на щастя. Щасливі хвилини,як краплі роси. Збирай їх,побачиш.Висохнуть краплі. Залишать лиш сум і надію.Проси. Проси свою долю,щоби не спішила. Подовше дивись в мої очі.Побачиш. Побачиш слова-я люблю тебе мила. Відчуєш,що правда.Не вмію інакше. Я знаю-так буде.Я вірю.бо люблю. Якщо ж не правий,все одно-не забуду. Ні посмішку твою,ні погляд ясний.Ні нашу зустріч-як подих весни.