Сльози падали з очей,
Ти закривала їх руками.
Він не замітив тих речей,
Які ставалися між вами.
Розлука, та й ті пусті слова,
Що говорилися так мило.
Він забув їх, та дарма,
Ти ж повірила, бо думала то - щиро.
Але ніяк він не міг би забути
Ті голубі очі й веселий сміх.
Скрізь шукав те дівча кохане,
А знайти вже б ніде не зміг.