Папуга у Петрика
жив на балконі.
Любив він клювати
зернятка з долоні.
Розмови цікаві
він іноді вів,
які переходили
часто у спів.
Колись на балкон
залетіла бджола.
Назад у віконце
шляху не знайшла.
Дзижчала і стукала
довго у скло,
папуга не змовчав,
його понесло.
- Р-рятуйте, р-рятуйте,
У мене біда,
з'їдять мене скоро,
й не залишать сліда!!!
Отак він кричав,
аж допоки бджола
знайти собі вихід
з балкону змогла.
Прийшовши зі школи,
Петрусь – до папуги,
не знав він, що напад
був на вірного друга.
Вмостившись у Петрика
в теплій долоні,
сказав: - Я не хочу, більш
жить на балконі.