Ти робиш з себе бізнес-мачо.
Англійський смак, французький стиль.
але ж мудак, а корчиш принца
хоть роль коня більш до лиця...
а хулі я? я не поет...
моїх рядків ти не читав.
лишаїв, вошів твій букет
як добре що мене ще не чіпав!
о!той англійський смак та шарм,
і волосини на вітру.
ти пурхуєш і крИчиш "я не дам",
а нахуй нужен ти кому?
колись прийде моя пора,
і може вибрию тобі той весь лишай,
а зараз за вікном зоря...
і йду напевно спати я...
і пишу я для лесі це!
бо люблю дусю ту дурну!
а хулі я? я не поет,
то леся все,то леся все.
(кавер на "Душевний посил" Олесі Глібки.)
П.С. люблю її творчість і її) але не люблю її музу)